На Україну впала справжня африканська спека. У соняшниках гудуть джмелі, над кукурудзяними полями застигло прозоре марево, а у запалених сонцем головах пульсує нав’язливий біт «У відпустку! Всі у відпустку!» – словом, навкруги панує така собі щира українська сієста. Все живе прагне «до води, швидше до води», а наші герої «з вітром наперегони» подорожують містами й селами, граючи концерти та споглядаючи курортні втіхи щасливих відпочивальників. Саме в одну з таких мандрівок, дорогою від моря Київського до моря Азовського, і народилась на світ нова пісня.