1
Пошук у вістях






Свіжі надбання

Воплі Відоплясова
Чудовий Світ

CD
V/A: DJ O’Skrypka
Етно-диско вечорниці

CD
V/A
Українська героїчна пісня

vinyl LP



Наші друзі
Етно-клуб в Музеї Гончара Культ Ра - Руський клуб Мамаєва Слобода

Новини поштою




Скасувати розсилку
   
1 Головна сторінка 1ФЕСТИВАЛЬ2007Учасники
Учасники

 :: СУЧАСНІ СТИЛІ 

 

KHALED / Халєд (Франція)
Халєд Khaled is without any doubt the best known rai -singer in the world. Venues are always packed to capacity, when this charming man celebrates the most emotive performance that you might have seen in your life. When he starts Didi or Aicha, he doesn?t need to sing – the audience does. His fans are the most loyal a musician can imagine – and truly love him. Innovating, brilliant, popular in his music - curious, open minded, non-dogmatic, sexy: Khaled is a phenomenon. He has been revolutionary to Arab music and invented the rai. His significance to the modern Arab culture, in North Africa and in Europe, is enormous.
Khaled started singing as a young guy in the 70’s. At that time there was popular wahrani an underground music, acoustic and heavily percussive, sweetened by the accordion. The music, as befitted its lyrics, was rough and ragged. But it was changing, and Khaled was part of the vanguard that altered rai forever. He was already a star among the Algerian youth when he moved to Paris in 1985. The career he developed there since then is really exceptional in world music. Khaled has witten worldwide hits and sold millions of records (and cassettes). N’ssi N’ssi, Sahra, Kenza … 1,2,3 soleil – these albums were a huge success since the early 90’s and songs like N’ssi N’ssi, Didi and Aicha conquered the pop charts all over the world.
His latest release, Ya Rayi, shows again his sensibility and force. Being more acoustic than the previous ones the album brings Khaled back to his roots of rai. At the same time it is modern, blends the Arab sounds with flamenco and other influences.
Khaled has toured a lot throughout Europe and lately also in the USA (where Santana went on stage to play with him) and demonstrated that he is a real magnet for the audience, His excellent band that remains the same for many years, supports his brilliant voice with a powerfull groove. Lately, as a consequence of Ya Rayi, Khaled played in theatres and classical music halls, his performances being more acoustic.
More than ever, Khaled is a herald of free spirit and of peaceful co-existance of cultures..

VARTTINA / Вартіна (Фінляндія)
Finland’s Varttina are distinguished by the fact that they have invented a unique roots-based vocal/instrumental style combining traditional Finno-Ugric vocal elements with original compositions and dynamic performance. Blending ancient Finnish runo poetry, distinctive vocal harmonies, traditional and modern acoustic instrumentation, complex rhythms and imaginative arrangements, the front line of three female singers with backline of six acoustic musicians are forging their own path in contemporary music.

On recordings and in concert, the singers voices and unique harmonies are the main attraction. Their style is their own, born of the Vдrttinд collective creative energy but with deep roots in the women’s singing traditions of Finno-Ugric tribes of the east, including Karelia, Setu, Mari Republic, Ingria, Mordva and others. One key feature of these styles is extremely close harmonies, so close that they often seem strange to untuned western ears

ОЛЕГ СКРИПКА (м. Київ)
Олег Скрипка – український рок-музикант, один із засновників культової глем-панкової групи “Воплі Відоплясова”, останніми роками виступає також із сольною програмою, що в ній химерно поєднуються традиційний фольклор і звичний панківський драйв. Окрім власних версій як популярних, так і практично незнаних українських народних пісень, Олег Скрипка виконує напрочуд різножанрові твори. Це і давні хіти “ВВ”, і французький шансон, і романс, і радянські шлягери.
До складу зібраного Олегом колективу увійшли представники Оркестру збройних сил України та фольклорних формацій. Стилістика цього музичного паноптикуму дозволяє слухачеві, залежно від власних смаків, апелювати з порівняннями до гуцульских весільних музик, роздовбаного оркестру Тома Вейтса чи цілком причесаного Горана Бреговича.

ANSELMO CREW (Угорщина)
Anselmo Crew успешно комбинирует традиционные музыкальные элементы различных частей света - Балкан, Латинской Америки, Анатолии, Aфрики - с типичными городскими жанрами, такими как хип-хоп, drum’n’bass , сальса, рэггей. Смесь этих компонентов рождает уникальный, спонтанный и неповторимый танцевальный ритм – Urban World Music Dance.

Все члены группы – отчаянные путешественники и каждый привносит в музыку музыкальный опыт, почерпнутый в странствиях. Команда Anselmo - собрание всех таких впечатлений. Движение физически присуще Anselmo: заводной танец начинается на сцене и быстро распространяется на аудиторию. Anselmo – очень сочный и вкусно звучащий музыкально-танцевальный коктейль.

SIAUDELA / СЯУДЯЛА (Литва)
Колективу „SIAUDELA“ уже 9 лет. В нём участвуют 16 любителей народного искуства. В репертуаре коллектива песни, танцы, инструменталная музыка своего региона. Ансамбль играет на народных инструмертах- на пятиструнных, девятиструнных гуслях, на свирелях и рогах. Имеем народную аутентичную капелию. Женщины поют уникальные многоголосные песни, которые с древних веков пели только в нашем регионе.

Колектив много концертирует в разных городах Литвы и за рубежом на международных фолклорных фестивалях. В 2001 году на международном фестивале- конкурсе в Польше(город Тчев), ансамбль получил III место. В 2002 году, в том же самом фестивале были награждены за аутеньтичность.

„SIAUDELA“ держит хорошые отношения с Литовской Амбасадой в Риге, в Латвии- часто даём концерты. Также снимались на Литовском телевидении, на фолклорных програмах.

Ансамбль участвует в проекте- програме о пиве в музее города Биржай. Наш город очень славен с старинным домашним пивом и пивоварением. Потому и был придуман этот проект „Alaus kelias“ („Дорога пива“). Он очень популярный ни только между литовцев, но и за рубежом. Не давно выпустили свой CD „Gardus alutis padarytas“ (тоже о пиве ).

Руководитель и основатель ансамбля „SIAUDELA“ Юрате Гарнялене

Red Cardell / Ред Кардель (Франція)
Для нас грати на фестивалі "Країна мрій" це йти на зустріч з одної культури географічно віддаленої,але дуже близькою в глубині і душі.Таким чином наша бретонська і французька культура також знаходить ці коріння в традиціональних піснях і музиці.

Мелодії дуже часто відображають пісні праці в селах; танці для жнецов,хліборобів,обробляння землі,морські пісні... Ми створюємо пісні напротязі 15 років в цьому форматіі шукаємо змішати музику з усього світу з бретонською музикою.На протязі останного запису альбома фестиваля ми були у восторзі якістью музикантів які виступали.Думка це зробити виступ співачек нам здається очевідним тому що є така кількість тольностей,звуків,голосів і українська мова які дуже близьки до нашої.Наприклад ми їх попросили заспівати і інтерпритувати бретонською стару пісню 15 сторіччя.Девєять пісень були записани з українськими виконавцами.Це чудовий досвіт,богатий у емоціях,що ми прожили у студії разом.Зараз напротязі "Країна Мрій" 2006 ми бажаємо це все поділити разов на сцені. До скорой зустрічи на "Країне Мрій" 2006 . 2006 Країна Мрій для нас була Радість,Щастя,Кохання - де ми обєднали на серця ,музику,душі,народи.. 2007 році 6-8 липня нам буде 15 років

THE HEAVENLY RIVER / НЕБЕСНА РІКА (КИЇВ, УКРАЇНА)
Колектив був заснований 1998 року. За цей час музиканти відвідали з концертами багато населених пунктів України. Приймали участь у фестивалях в Італії, Греції, Росії.

У 2001 році фірма J.R.C. видала перший компакт-диск групи під назвою «The Light». В його запису взяли участь 7 виконавців. Серед них і відомий київський мультіінструменталіст - Олексій Кабанов. В альбомі він зіграв на сантурі (різновиді цимбал), рубабі (середньоазіатському інструменті, що має 3 струни) та індійському сітарі.

Сьогодні «THE HEAVENLY RIVER», це:
Сергій Ісаков – акустична гітара;
Валерія Марченко – рояль, клавішні інструменти;
Руслан Пашинський – сопрано-саксофон, бансурі (індійська флейта), народні українські духові інструменти, перкусія;
Сергій Пучков – табла (індійські барабани), перкусія.

В музиці групи можна почути велике різноманіття ритмів, мелодій, гармоній та імпровізацій. Це справжня world music.

Для виступу на фестивалі "Країна Мрій" музиканти запросили співачку з гурту «ДВІДЖА» Ірину Пазиненко.

Про свою творчість учасники «THE H.RIVER» кажуть наступне: «Мета нашої музики – привнести спокій у душі людей, звільнити їхній внутрішній світ, зробити їх добрішими та світлішими. Ми віримо в ідею позитивного впливу музики на особистість…».

СОНЦЕКЛЬОШ
Гурту СОНЦЕКЛЬОШ 2 роки. На основі українського фольклору, зокрема, народного кітчу та різностильових європейсько-африканських міксів, як то реггей, фокстрот, танго, латина та джаз створили свій неповторний стиль – етно-кабаре.
Професіоналізм, нетривіальний, інтелігентний стьоб, естетствуючий підхід до музичного та текстового матеріалу згуртував талановитих музикантів колективу у складі:

Марія Кудрявцева, Олена Грозовська – вокал;
Костянтин Бушинський – гітара;
Кирило Мачинський – контрабас, бас;
Олексій Гмиря – барабани;
Сергій Топор – акордеон;
Флейта, труби, тромбон – запрошені музиканти.

KAPELA BRODOV / Капела Бродов (Польща)
Jestesmy milosnikami polskiej muzyki tradycyjnej, gramy wspolnie od 1992 roku. Na repertuar kapeli skladaja sie utwory swieckie i religijne z obszaru Pierwszej Rzeczypospolitej. Koncerty nasze sa przewodnikiem w kalendarzu polskich swiat i obrzedow.
Aby nie uchybic pieknu starodawnych piesni i partytur zachowujemy oryginalne maniery wykonawcze oraz - w przypadku muzyki religijnej - wlasciwy jej tematyce kontekst. Pamietamy przy tym, ze muzyka karmi sie indywidualnoscia jej wykonawcow; wiec nie tyle cytujemy ile opowiadamy te sama, co przed wiekami, historie.

CARPATHIANA / Карпатіана (Велика Британія)
Після річної перерви український музичний гурт Carpathiana ("Карпатіана") з м. Манчестер, Велика Британія знову повертається в Україну, щоб виступити на сцені IV-го Міжнародного фестивалю "Країна Мрій", який пройде в Києві 6-8 липня цього року.
CARPATHIANA презентуватиме українській аудиторії свій оригінальний музичний стиль, визначений як "Folk ’n’ Bass" - неповторне поєднання української фолкової музики та співів Карпатських гір, від яких і походить назва гурту, з сучасними танцювальними ритмами Манчестера, батьківщини колективу, що є однією з клубних столиць Англії.
"Ми вперше гратимемо на цьому найкращому, як на мене, українському фестивалі", - зазначає лідер гурту Юрко Балюк (Yurko Baluk). "Більше того, великою честю й радістю для мене було отримати запрошення взяти в ньому участь особисто від ініціатора фестивалю Олега Скрипки, якого я дуже ціную не лише як музиканта, але, передусім, як особистість… Я виріс у Британії – тож довгі роки сама по собі Україна була для мене справжньою "країною мрій". І на сцені Співочого поля ми обов’язково постараємося показати українській аудиторії все те найкраще, що ми зараз граємо. Обов’язково!".
Дебют CARPATHIANA на англійській сцені відбувся ще 1996 р. спільно з відомим колективом The Ukrainians. З того часу гурт і персонально його лідер Юрій Балюк (DJ Baluk) брали участь у численних фестивалях та сольних виступах у Британії, Іспанії, Польщі та Україні. Зокрема, минулого року CARPATHIANA грала на фестивалі "Рок-Січ" у Києві.
Більшість своїх пісень гурт виконує українською та англійською мовами, серед найпопулярніших його творів – композиції "Гаразд", "Річка", "Черв’ячок", "Сонічка".
Сьогодні CARPATHIANA продовжує працювати над записом пісень до свого нового альбому, а також провадить активну благочинну діяльність в Україні, допомагаючи дітям-сиротам хворим на СНІД. Так за словами Юрка Балюка, 50% коштів від продажу пісень гурту через Інтернет спрямовуються до неурядової громадської організації "Дитинство без СНІДу" (www.noaids.org.ua).
Цьогорічний приїзд в Україну стане вже п’ятим в історії колективу. Після виступу на "Країні Мрій" CARPATHIANA планує відвідати також декілька інших українських фестивалів. Зокрема, гурт представлятиме українську музику Британії на Міжнародному фестивалі етнічної музики та лендарту "Шешори-2007", що відбудеться 12-14 липня в Карпатах, та на Міжнародному рок-фестивалі "Славський рок" у м. Славському 20-22 липня.
У подальших планах CARPATHIANA – виступи на клубних сценах Києва, Івано-Франківська й Тернополя та випуск в Україні свого нового альбому "Eat My Borsch!". Наступного року заплановано також великий концертний тур гурту по Україні.

АТМАСФЕРА
Гурт „ Атмасфера” – несподіваний, самобутній проект в українській сучасній музиці: не часто можна побачити і почути музичний гурт, який працює в двох напрямках: - арт-рок (з елементами фанк, фолк, рок, симфо-музики та хард-кору) та багатогранна етно-музика з елементами фолку різних країн світу від Заходу до Сходу у поєднанні з древніми текстами. Останнім часом гурт надає перевагу етно-проекту. Музиканти не обмежують себе стилістичними рамками або стереотипами, а натомість намагаються максимально точно передати емоції, думки, інтонації свого внутрішнього світу, що виходять далеко за їх межі. Кожний концерт для них подія, де вони повністю викладаються, створюючи „атмасферу” взаєморозуміння між музикантами та слухачами. Учасники гурту завжди є дуже вимогливі до звучання, аранжування та текстів композицій.

Назва гурту складається з двох слів: „атма”- в перекладі - особа і „сфера” - те, що її оточує. І в цілому означає все те, що оточує особу – її внутрішній світ, почуття, переживання.

Андрій Шадій – вокал, гітара, мандоліна: „Атмасфера” – це можливість створювати щось, що може вплинути на долі людей, змінити їх життя на краще. Я не прихильник цієї ідеї – мистецтво заради мистецтва; музика як прояв із середини повинна бути мотивована сильним поштовхом душі із чіткою ідеєю, суть якої віддати щось від себе, допомогти іншим, якась самопожертва, а інакше, чим тоді відрізняється мистецтво від ремесла?”

БАНДУРБЕНД / BandUrBand (м. Харків)
Це явище у харківській народній культурі з’явилося не так давно, але вже встигло завоювати симпатії не тільки недобалканські, а й решти тутешніх глядачів.

Від себе можу додати, шо, як на мене менш пафосних і більш драйвових хлопців серед харківських музикантів наразі немає, тому качайте музику і покращуйте настрій.

За словами учасників гурту, БандУрБанд народився за дев’ять місяців після схрещення «Будьмо, гей!» з “Yo, man!”. Ось вам повний список бандурбандитів:

Pavlo: співагон, гітара
Yorko: просто співагон
Olenka: традиційна дофігаструнна бандура Чорнигівськоі фабрики музичних інструментів імені (не дай Б-же нам і нашім дітям) Постишева
Sashko: дуже велика (як і сам Сашко) балалайка
Ivane: онук великого органа - маленький баянчик

ДримбаДаДзига
Гурт «ДримбаДаДзига» - це нова хвиля української етнічної музики! Це вибух сучасного саунду наповнений старовинними українськими мелодіями та ритмами, які створюють неймовірний драйв та знайомлять слухача з прадавньою культурою, запрошуючи його у вимір українського духу. Поєднання сучасного і прадавнього здавалося б неможливе, але експеримент відбувся і закінчився успіхом. Взагалі захоплення кожного з музикантів різними напрямками дало початок своєму звучанню та стилю - фольк-фанк-рок.

FANFARE-ORKESTRA / Фанфаре-оркестр (м. Київ)
Свіжостворенний київський ансамбль етнічної музики Fanfare-Orkestra повертає балканській музиці автентичніть, втрачену під авторськими вишуканостями Горана Бреговича і потоками панка у No Smoking Orchestra Еміра Кустуриці. Fanfare у Румунії називають будь-який духовий оркестр. Він існує майже у кожному селищі. Тепер цей бренд використав київський ансамбль етнічної музики „Фанфаре-оркестр”.
Значну частину репертуару гурту складають румунські пісні а також пісні народів колишньої Югославії, болгар і албанців. Крім того, ансамбль стилізує під фольклор джазові стандарти і мелодії з популярних фільмів.
Чисельність колективу на виступі коливається від дев’яти до п’ятнадцяти осіб. Проте на сцені завжди присутні акордеоніст, скрипаль, барабанщик і духова секція - труби, тромбон, саксофон, валторна і туба. Суто акустичний склад, але драйву йому не займати – точнісінько як справжньому сільському оркестру. Хлопці й вигляд мають, як справжнісінькі провінціали. На одному - вицвілий капелюх, на другому – мішкуваті спортивні штани, третій – у фланелевій сорочці навипуск. Складається враження, що вони щойно зібрались на концерт з домашніх дворів, хто в чому був.
Більшість учасників Fanfare-Orkestra – професіонали. Хтось вчиться в консерваторії чи в училищі Глієра, хтось грає у духовому оркестрі. Можливо, на балканську орієнтацію нового проекту вплинуло те, що його ідеолог приїхав до Києва з Бессарабії.

ДахаБраха
Світ виникає з Хаосу. Музика постає з душі етносу. Етнос + хаос – сполучення двох першооснов, з яких виникає світ музики, у різноманітності ритмів і пізнаваності рідних мелодій – світ музики несподіваної, очікуваної і нової..

„ДахаБраха” – назва оригінальна, тобто чудернацька і автентична водночас. Давати і брати – із староукраїнської. З „давати” ніби зрозуміло. Давати музику, радість, свято, весь спектр емоцій, почувань і думок, що несе у собі жива музика і спів. Енергія для співу береться з енергії рідної культури, але також і з інших культур – на перехресті.

До складу групи входять: Ніна Гаренецька, Ірина Коваленко, Олександра Гарбузова, Олена Цибульська, Марко Галаневич.
Інструментальний ряд „ДахаБрахи” – індійські табла, буддійський гонг, віолончель, маракаси, російські трещотки...

Владислав Троїцький вважає, що привнесення в українську народну пісню обертонів іншої музичної культури, а також інших жанрів, наприклад – неокласики, дозволяє розгерметизувати потенцію українського мелосу, відкрити його не тільки на світ, але насамперед – для себе, для сучасної свідомості.

 

 :: ФОЛЬКЛОР 

 

ДРЕВО (м.Київ)
Ансамбль дослідників і виконавців української народної музики, піонер фольклорного руху в Україні (групу засновано у 1979 р.). Керівник ансамблю – етномузиколог Є.Єфремов. Від початку діяльності учасники “Древа” поставили за мету глибоко вивчити й правдиво представити сучасним городянам давню традиційну музику, котра ще збереглася у надрах сільської культури. Основною науковою і репертуарною базою ансамблю є активна експедиційна робота його учасників. Ансамбль є неодноразовим учасником міжнародних проектів – фольклорних фестивалей і концертов у Бельгії, Грузії, Латвії, Литві, Польщі, Росії, Франції. Учасники “Древа” проводять майстер-класи українського фольклорного співу у країнах Європи.

ГУРТОПРАВЦІ (м. Київ)
Гуртоправці - мистецький проект етномузиколога і етноспівачки Ірини Клименко. У 2002 році вона запросила до спільного музикування молодь, небайдужу до відродження і реконструкції автентичної сільської музики. Свіжий для фольклористичних груп "селянської орієнтації" струмінь світської шляхетської культури XVII-XIX ст. вніс Тарас Компаніченко (співпрацював з Гуртоправцями протягом 2003-2006 рр.), збудувавши місточок до європейських побутових музичних традицій.
Проект відкритий і для досвідчених співаків, і для зовсім молодих, захоплених першими спробами неаранжованого народного співу. Головне, щоб кожен знаходив у старовинних піснях співзвучні йому емоції.
Репертуар знаходимо найбільше у власних поїздках українськими селами, доповнюючи його записами з музичних архівів Києва, Львова та Сум. Улюблені терени - Прип’ятське Полісся, Переяславщина, Сіверщина, Слобідщина.
Перейнявши від старих поліщуків, волинян, полтавчан, слобожан їхній репертуар, ми намагалися щонайточніше передати почуте. Нас стимулює розуміння того, що згасаюча практика етнічного музикування може перерватися, і "автентичний спів" академічних музикантів стає єдиним засобом континуації вікових традицій.
Гуртоправці виступали на фестивалях у Латвії (2003), Швейцарії (Базель 2004), Литві (2005), Естонії (2005) і, звичайно ж, в Україні (Органум-2003, Київська Русь-2004, 2005, Країна Мрій-2004, 2005, 2006), кількома аудіопроектами, в яких виступили ініціаторами ("Зберімося, Роде...", "Ой, Давно-Давно...", "Там Стояли Гуртоправці..."), обрядово-містичним дійством "Галина і Василь або Пісенний життєпис Адама і Єви", яке з 2005 року йде на камерних театральних сценах Києва.
У 2005-2006 рр. відреставрували з давніх описів і провели кілька обрядово-розважальних вечорниць циклу «Країна Мрій» (Масні вечорниці, Купальські ігри, Гаївки)
Восени 2006 за всіма традиційними канонами відгуляли українське весілля, оскільки двоє з молодих Гуртоправців надумалися побратися. Сподіваємося, що найближчим часом такий весільний сценарій знайде послідовників в Україні, адже документальний фільм про цю подію «Просили батько, просили мати…» планується до показу на телеканалі 1+1.

СЕРПАНОК (м. Суми)
Фольклорний гурт "Серпанок" створено при Сумському музичному училищі у 1996р. Керівник колективу Олена Гончаренко, ще в роки навчання у Київській консерваторії перейнявшись ідеєю відтворення автентичної співочої традиції від гурту "Древо", зініціювала формування молодіжного фольклористичного середовища в м.Суми, центром якого став "Серпанок". Нині до складу групи входять студенти і випускники Сумського педагогічного університету, Сумського училища мистецтв і культури, Національної музичної академії та Київського університету культури і мистецтв, учні гімназії №1 м.Суми. Учасники гурту займаються дослідженням сільської пісенної культури різних регіонів Сумщини – Сіверщини/Наддеснянського Полісся, Посейм’я, Слобідщини, російських поселень (зокрема традиції горюнів). Відтворюючи місцевий репертуар колектив прагне зберегти своєрідність діалектних співочих стилів.

ДИКЕ ПОЛЕ (м. Кіровоград)
Неформальне фольклористичне об’єднання, яке продовжує творчу біографію відомого гурту «Гілка».
«Диким Полем» на картах ХVII ст. називалися землі сучасної Кіровоградщини між Дніпром і Синюхою.
Співзасновниками проекту є етномузикологи Наталя й Олександр Терещенки та художник Юрій Гончаренко.
Сфери нашої діяльності: науково-дослідницька, мистецька, педагогічна, громадська (експедиційна робота, лабораторне студіювання здобутих матеріалів, радіо- і телепередачі, лекції, концерти, творчі зустрічі).
Дике Поле – вокальний ансамбль, що спеціалізується на виконанні довгих ліричних пісень Передстепового Правобережжя.
Наше творче кредо: неприпустимість жодних обробок, «покращень» фольклорного першоджерела задля досягнення зовнішніх сценічних ефектів, збереження неповторного колориту місцевої традиції, не механічне її копіювання, а органічне живе засвоєння, своєрідна спроба її наслідувати.

ДЖАМ (Іран)
Джам ("чаша Грааля" - фарсі). В суфійській традиції цей образ символізує "серце суфія" та світ існування, особливий містичний стан, виникаючий в момент слухання музики. Слухаючи давню музику персів, ми відкриваємо своє серце і розмовляємо з Богом. Коли Мохаммеда запитали “Про що Ви співаєте?”, він відповів: ”Співаю я про те, як я люблю кожного, хто мене зараз слухає”. Певна річ, що тексти його пісень різні: про прекрасну дівчину, волосся якої дорожче за шовк, про зажурене серце, про красу сонячного світла і зрадливого друга. Але з першим звуком, що опускається до мовчазної зали, виливається сильне і глибоке почуття Кохання. Воно передається слухачеві і взаємним діалогом звучить впродовж всього концерту. «Коли ми збираємося на репетицію, ми не відпрацьовуємо такти, не думаємо про музику. Ми домовляємося про те, що хочемо донести до глядача, та які почуття повинна пробуджувати та чи інша композиція». І глядач відповідає на це щирою подякою. Але ж для багатьох людей, вихованих у слов’янській культурі, музика Азії, почута вперше, раніше була чужою і незрозумілою: химерні звуки сетара і тамбура, особливий неєвропеейський лад, незвичні ритми макама. Майже для кожного слухача концерт стає маленьким внутрішнім відкриттям, рідкісною можливістю на момент відчути силу внутрішнього світла і стан блаженного спокою та гармонії.

БУТТЯ (м. Київ)
Ансамбль традиційної музики “Буття” створений у 2000 р. Назва ансамблю походить від першого слова в ряду синонімів: буття, існування, матерія, природа, що на противагу небуттю є символом життя. Власне, ансамбль дає нове життя сільській культурі, що має тенденцію до занепаду та виродження. Виконувані твори записані членами ансамблю у фольклорних експедиціях. Основою репертуару є традиційні весільні награвання, супровід до танців, ліричні пісні, колядки й щедрівки. Твори виконуються в тому звучанні, що записані. Ми намагаємося мислити як народні музики. Збереження і продовження гри на музичних інструментах і співу “автентичного” напрямку в умовах сучасного міста – мета сім’ї Бутів та інших учасників ансамблю.

ВОЛОДАР (м. Київ)
Київський гурт автентичного співу, що виконує обрядові та ліричні пісні Прип’ятського Полісся. Фольклорний ансамбль “Володар” утворився у 1993 році в межах течії “автентичного співу”, започаткованої київським фольклорним гуртом “Древо”. В складі фольклорного ансамблю “Володар” – студенти і випускники Національної музичної академії України, Київського Національного університету культури і мистецтв. Ансамбль виконує традиційну вокальну музику північно-українських земель – Прип’ятського Полісся, Берестейщини, Підляшшя, та зі Східного Поділля. Збір матеріалу в цих теренах відбувався у 1978-2000 рр. Головними для прип’ятських поліщуків є пісні, пов’язані з віхами землеробського календаря: колядки, щедрівки, Проводи зими, весняні заклички і хороводи, купальські, обжинкові... “Володар” у своєму репертуарі опирається саме на такі мелодії, виконуючи їх у відповідні пори року разом з ритуалами, забавами. У традиційній музиці молодих співаків захоплює магія колективного співу – унісонне злиття яскравих голосних тембрів справляє містичне враження як на самих виконавців, так і на їхніх слухачів. Принцип “Володар” – відтворювати те, що записано у власних етнографічних експедиціях. Учасники ансамблю працюють з останнім поколінням носіїв етнічної музики, котре ще пам’ятає, за яких обставин та яким чином виконувались найдавніші ритуальні мелодії давньоукраїнських свят. Ранньотрадиційна музика в автентичному виконанні завершує довгу епоху свого існування. Ми ще маємо можливість спостерігати свою традиційну музичну культуру в “живому звучанні”.

БОЖИЧІ
Фольклорний ансамбль "Божичі" був заснований 7 січня 1999 року учасниками колядного гурта. Більшість членів ансамблю професійні фольклористи, випускники кафедр фольклору Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського та Київського Національного університету культури та мистецтв. "Божичі" достеменно репрезентують вокальну та інструментальну сільську музику, народні танці Подніпров’я України, насамперед Лівобережжя.
Репертуар ансамблю записаний його учасниками власноруч у чисельних фольклорних експедиціях. Вокальну частину репертуару складають обрядові (колядницькі, весняні та великодні, петрівські, купальські, жнивні, весільні) та "вуличні" ("застольні") протяжні й жартівливі пісні, пісні солдатського та чумацького середовища, наймитські пісні. Інструментальну частину - танцювальні награвання у виконанні на старовинній гармоні-"вєнці" , скрипці та тамбуриноподібному бубоні. Ансамбль займається активною популяризацією українського фольклору в мололодіжному середовищі через проведення майстеркласів співу, танцю та гри на музичних інструментах.
«Школа традиційного народного танцю» - танцювальний проект фольклорного ансамблю «Божичі», що функціонує на базі УЦНК «Музей Івана Гончара» з січня 2005 року.
Танці, яким навчаються на заняттях «Школи», були записані та перейняті учасниками ансамблю «Божичі» безпосередньо від носіїв сільської танцювальної традиції. Всі заняття «Школи» відбуваються безкоштовно.
За два роки сформувався сталий танцювальний колектив, що репрезентує більше трьох десятків старовинних українських народних танців, зокрема: Український гопак, Триколінний гопак, Козачок, Орлиця, Молодичка, Гречаники, Баламут, Місяцю, Голубка, Циганка, Полька, Ойра, Краков як, Карапет, та багато інших.

НАДОБРИДЕНЬ (м. Київ)
Назва колективу "Надобридень" не лише символізує початок вторинного, науково-реконструктивного руху на Україні, але й гідно репрезентує інструментально-гуртовий репертуар усіх регіональних традицій України. Засновані в 1992 р. Музику "Надобридня" мали щасливу нагоду слухати і що, головне, потанцювати під неї на концертах та фестивалях України, Польщі, Німеччини. Вам це задоволення забеспечить: Михайло Хай, Сергій Охрімчук, Ганна Охрімчук, Олекса Кабанов.

ЛУКИНІ РОСИ (м. Київ)
Лукині Роси – гурт аутентичного співу, існує з 2001 року, творчій керівник Олена Бабієнко. Репертуар ансамблю складають обрядові, ліричні та жартівливі пісні з Київщини та Сумщини, записані учасниками гурту власноруч у чисельних експедиціях. Пісні виконуються зі збереженням мовно-діалектичних особливостей та в притаманній місцевій звуковій манері. Метою учасників гурту стало точне дослідження обрядів і музичного матеріалу територій Київської та Сумської областей та популяризація сільської музики серед міської молоді.
Гурт «Лукині Роси» своїм співом намагається точно відтворювати нашу минувшину, але й не цурається сучасних напрямків. Як творчі особистості дівчата намагаються ще й поєднувати старовинний традиційний спів з сучасними ритмами, зокрема учасниці гурту співають у колективах «Володар» (гурт аутентичного співу), «Гуртоправці» (гурт аутентичного співу), «ДримбаДаДзига» (український фольклор-фанк-рок), «Red Cardell» (Бретань-фольк-рок та український фольклор) та беруть участь у різних експериментальних проекціях.

 

 :: АВТЕНТИКА 

 

 :: КОБЗАРСЬКА ТРАДИЦІЯ 

 

ТАРАС КОМПАНІЧЕНКО (м. Київ) кобза, ліра, бандура
Тарас Компаніченко- кобзар, бандурист та лірник. Виконує та реконструює традиційний кобзарсько-лірницький репертуар в супроводі кобзи О.Вересая, старосвітської бандури та колісної ліри. Значну частину репертуару становлять епічні твори - думи, так звані "запорозькі пісні", козацькі псальми, лицарські пісні, невольничі плачі, богомільні пісні, побожні псальми та канти, духовна та світська лірика. Витворені в ХІІІ -ХVІІ ст. пам’ятки музики та літератури, дожили віку, часом в фольклоризованому вигляді, в усній традиції (часом вони збереглись в рукописнім чи друкованому збірниках), та дідівські пісні. Окрім сліпецького, старцівського чи дівського репертуару, він виконує пам’ятки старовинної музики та літератури Руси-України ХV-ХVІІІ ст. Твори на слова поетів ХVІ-ХVІІІ ст. Д.Наливайка, Д. Братковського, І. Величковського, Т.Прокоповича, Г.Сковороди та ін.

ЯРЕМА-ВАДИМ ШЕВЧУК (м. Київ) ліра, бандура
За фахом художник-реставратор. Закінчив Українську академію мистецтв. З 1989 паочав штудіювати виконання на традиційних українських інструментах як то колісна ліра та старосвітська бандура у цехмайстра Миколи Будника. Окрім зазначених інструментів грає на французькій бароковій лірі кінця 18 століття, волинці (дуда), корнемузах і блокфлейтах. В репертуарі кобзарсько-лірницькі твори 16-18 століття, українська та західноєвропейська інструментальна музика від раннього Середньовіччя до пізнього Бароко. Учасник ансамблю давьої музики Костянтина Чечені.

ЕДУАРД ДРАЧ (м. Київ) кобза
Кобзарництвом захопився ще в кінці 80-х років. Почалося все у 88 році зі знайомства з Миколою Будником. Пізніше Едуард знайомиться з іншими братчиками кобзарського цеху та стає їхнім членом. А своєрідне благословення і освячення він отримав кілька років тому, коли літо кобзарював у Видубецькому монастирі. Едуард Драч є поліінструменталістом, який окрім гітари грає ще й на фортепіано, скрипці, вересаївській кобзі та криловидних гуслях, грає музику різну: від джазу, блюзу, рок-н-ролу та власних композицій-стилізацій до автентичної інструментальної традиції Черкащини та творів з репертуару кобзаря Остапа Вересая.

ТАРАС СИЛЕНКО (м. Київ) старосвітська бандура

СВЯТОСЛАВ СИЛЕНКО (м. Київ) старосвітська бандура

ЮРКО ФЕДИНСЬКИЙ (м. Київ) старосвітська бандура

 

 :: ОБРЯДОВА (ТЕАТРАЛЬНА) 

 

Містично-обрядове дійство „АДАМ і ЄВА”
пісенний життєпис у локальних діалектах
виставу у 2-х діях і 4-х епізодах представить
гурт народної музики ГУРТОПРАВЦІ (керівник Ірина Клименко)

Пропоноване на Вашу увагу пісенно-обрядове дійство лише умовно називається виставою. Йдеться радше про спробу сучасного мистецького міфотворення, про актуалізацію архаїчних народних уявлень про побудову світу. Це погляд на архетипи Чоловіка та Жінки, що збереглися в українській свідомості ще з дохристиянських часів, закарбовані у селянських піснях, легендах, звичаях та обрядах.
„Гуртоправці” підготували цей проект спеціально до фестивалюУкраїни, який відбувався восени минулого року у Швейцарії. За структурою – це вельми пластичне дійство, яке не потребує вивіреного “акторського” складу чи суто театральної режисури. В його основі – вибудований в сюжетну лінію пісенний та обрядовий матеріал, який стосується найважливіших моментів у житті українських Адама і Єви (Василя та Галини), невіддільних від життя громади, роду. Чотири епізоди “вистави” оповідають про повний життєвий цикл Чоловіка і Жінки, їхнє призначення і можливі буттєві шляхи.
Спершу йдеться про з’яву героїв унаслідок поєднання плідної сили землі та міфічного предка роду (виконуються відповідні пісні та обряди жнивних ритуалів).
Подальші епізоди проведуть героїв від заручення до весілля. Цей шлях виплетений з різних історій: про нещасливе кохання, про смерть у бою, про небезпеки, які чигають на людську душу унаслідок зіткнень з метафізичними силами. У багатьох виконуваних піснях сформульовано парадигму особистого вибору для Чоловіка й Жінки, коли вони можуть обрати для себе інше призначення, спіткати іншу долю. Себто, щоб дійти до закладеного у родовому звичаї ідеалу взаємин – весільного обряду, – герої мають здолати сумніви і перейти спокуси. Їм належть з’ясувати свої стосунки з Богом і світом, набути сили і мудрості.

Таке народне прочитання біблійної історії резонує с сучасним усвідомленням світобудови бодріярівського штибу, насамперед – з ідеєю символічного обміну внутрішніх тенденцій, що забезпечує людині повноту і справжність буття. В умовах міста, з його повсякчасною пропозицією перетворитися на симулякр і вдовольнитися фальшивими символами та цінностями, нагадування Гуртоправців про архаїчний триб життя української громади, з його простим тлумаченням щастя – того щастя, яке постає у відповідності інтересів кожного індивідуума та всього роду, – є почасти викликом пластмасовій псевдокультурі, почасти елементарним просвітництвом для тих глядачів, у чиїй свідомості немає ані християнізованих кантів 18 сторіччя, ані текстів Бодріяра.

Купальський обряд, ВОЛОДАР ( м. Київ)

Ансамбль „Володар” (керівник Маргарита Скаженик) відтворить на фестивалі „Країна мрій” купальський обряд, який донедавна побутував у селах Бориспільського та Кагарлицького р-ну Київської обл. Центральним персонажем місцевого купальського дійства є „Головатий Іван” - ритуальна лялька з ознаками чоловічої статі. Її виготовляли з овочей, прикрашали квітами та травою. За голову слугувала велика капустина. По закінченню гулянь „Головатого Івана” топили у Дніпрі, що повинно було викликати дощ, а отже і добрий врожай. Обряд супроводжувався ритуальними купальськими наспівами та жартівливими піснями.

 
© Країна Мрій, 2008-2014; Створював Богдан Гдаль

Робимо Країну Мрій разом!

«Країна Мрій» як модель майбутнього суспільства

Шановні Мрійники!

Тепер все частіше чуємо такі думки, що події в Україні, та і в цілому світі – це не просто загострення старих соціальних, політичних проблем, не тільки агресія однієї держави до іншої. Саме зараз відбувається ломка, знищення старого світу і заміна старої нежиттєздатної моделі суспільства. Для того, щоб вижити в наші буремні часи, ми маємо запропонувати нову модель – надати ідею, сформувати ідеологію, яка може захопити багатьох.

Сьогодні всіх, хто має активний і конструктивний підхід ми запрошуємо до творчої, та по факту соціальної співпраці – відтепер ви можете прямим чином запропонувати нам свої ідеї та свою активність, свій творчий напрямок та свій майданчик, тим самим отримуючи можливість прямого впливу на організацію фестивалю.

Друга новація – запровадження механізму «Спільні Кошти», який вперше зробить можливим здійснення краянами персональних інвестицій. Кожен, хто придбає акцію (яка паралельно є квитком на фестиваль!), отримає змогу долучатись до голосувань, обговорення питань, прийняття спільних рішень, безпосередньо беручи участь в організації фестивалю.

Чекаємо на вашу ініціативу, цікаві ідеї і просто поради!

Надішліть ідею на адресу krainamriy2012@gmail.com